ЄСПЛ присудив виплатити по шість тисяч євро харків’янам через події в парку Горького 2010 року

Європейський суд з прав людини присудив Україні виплати чотирьом з позивачів у справі про протести проти вирубки дерев у парку Горького в 2010 році. Таке рішення суд ухвалив 18 червня у справі «Чернега та інші проти України».

Як йдеться в рішенні, двоє з позивачів – Денис Чернега та Андрій Єварницький – випадково опинилися в червні 2010 року поблизу парку Горького, де за рішенням місцевої влади вирубували дерева, щоб побудувати нову дорогу. Їх затримали разом з учасниками протестів проти вирубки і згодом засудили до 15 діб адміністративного арешту, апеляційний суд скоротив термін до дев’яти діб.

Інші позивачі також заявляли про затримання, в окремих випадках йшлося про побиття та образи з боку представників «Муніципальної охорони» та правоохоронців. Про це зокрема заявили позивачі Андрій Цуканов, представник організації «Зелений фронт», яка протестувала проти вирубки, та Любов Мельник.

Читайте також: Компенсація від Росії за збройну агресію. Переселенка хоче звернутися до ЄСПЛ​

Зрештою суд, поміж іншого, визнав, що щодо Цуканова та Мельник було порушено статтю 3 (заборона катувань) в частині процедури, а також статтю 11 (свобода мирних зібрань) Конвенції про права людини,  щодо Чернеги і Єварницького – статті 11 і 6 (право на справедливий суд).

Україна протягом трьох місяців повинна виплатити чотирьом мешканцям Харкова по шість тисяч євро кожному та 16 тисяч на всіх для компенсації видатків.

Вимоги ще сімох позивачів суд не задовольнив.

Навесні 2010 року міська влада Харкова ухвалила рішення про будівництво нової магістралі через парк Горького. Це викликало обурення і протести харків’ян. Мешканці міста намагалися фізично завадити роботам, внаслідок чого кількох було затримано. Згодом їх засудили до штрафів та арештів.

Зеленського запрошують вийти на Марш рівності

Президента України Володимира Зеленського запросили долучитися до Маршу рівності на захист прав ЛГБТ-спільноти у Києві 23 червня, повідомили організатори.

«Володимира Зеленського запрошують стати першим президентом України, який вийде на Марш рівності та підтримає права людини. Ми поділяємо позицію президента України, що людина є вищою цінністю, і держава має працювати для людини. 23 червня тисячі українок і українців вийдуть на Марш рівності з вірою у європейське майбутнє нашої країни. Ми були б раді бачити пана президента серед небайдужих до прав людини українців, адже саме він є гарантом дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина», – йдеться в прес-релізі організаторів «КиївПрайду».

В Адміністрації президента наразі не коментували факт запрошення Володимира Зеленського на Марш рівності. 

Акції в рамках «КиївПрайду» розпочалися 16 червня і закінчиться 23 червня у Києві Маршем рівності. Організатори очікують щонайменше на 10 тисяч учасників і учасниць.

Раніше голови кількох іноземних представництв в Україні виступили із заявою, в якій зазначили, щл останніми роками українські правоохоронні органи «значно покращили свою здатність захищати права ЛГБТІК-українців разом з їхніми друзями та родинами». Дипломати просили надати всю необхідну підтримку і цього року в рамках заходів «КиївПрайд».

За даними рейтингу, який склала правозахисна група ILGA-Europe, Україна посідає 35-е місце серед 49 країн Європи у сфері захисту прав ЛГБТ спільноти.

В одеському музеї показали плакати НАТО – на честь ювілею альянсу

Плакати часів Холодної війни демонструють в Одесі – з 18 червня до 9 липня на кілька десятків робіт можна буде подивитися в Одеському музеї західного та східного мистецтв.

Виставку проводять з приводу 70-ї річниці Північноатлантичного блоку. Це спільний проект Центру інформації та документації НАТО в Україні та громадських організацій «Одесити разом» та «Information Security», який має розповісти українському суспільству про діяльність альянсу в минулому та про сучасні аспекти співпраці НАТО-Україна.

Як розповіла Радіо Свобода директорка центру Барбора Маронкова, виставка складається з плакатів, які представники країн-членів передали до штаб-квартири альянсу. Крім плакатів НАТО тут є також кілька плакатів з країн Варшавського блоку – СРСР та її країн-сателітів зі Східної Європи.

«Через ці плакати ми хочемо показати історію НАТО та історію України, яка на той час була частиною Радянського Союзу. Виставка також має допомогти розвіяти певні стереотипи стосовно альянсу, які придумали в радянські часи. Це роботи різних художників та різних видавців з багатьох країн», – розповіла директорка.

Маронкова зазначила, що Центр НАТО працює із партнерськими громадськими організаціями в багатьох регіонах України, а сама вона сподівається, що культурні події на кшталт цієї виставки в Одесі влітку будуть цікавими для туристів. Всього на виставці представлено 56 плакатів з країн НАТО та 8 постерів з країн Варшавського блоку 1949-1980 років. Головні «месаджі» плакатів – єдність, безпека, воля, підтримка один одного.

В Україні запрацював неурядовий портал підтримки ветеранів

Неурядовий портал підтримки ветеранів війни та внутрішньо-переміщених осіб ngss.org.ua 18 червня представили у Києві. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, безкоштовний інформаційний сервіс розробило «Всеукраїнське об’єднання патріотів «Комбатант» за підтримки Посольства США в Україні.

«Що саме цікавить ветеранів, ми дізнались, провівши попередньо опитування ветеранів та членів їхніх родин у більш як 50 невеликих населених пунктах України, де проживають ветерани. Наш портал насамперед розрахований на таких людей, які живуть у невеликих містечках, у сільській місцевості, де часто відсутня необхідна інформація, де ветерану складно знайти роботу тощо», – розповів один з ініціаторів запуску потралу, голова правління «Комбатанта» Олександр Каховський.

Він також зазначив, що при розробці порталу проаналізували досвід функціонування подібних сервісів, які запущені неурядовими установами у США.

Повідомляється, що на одному ресурсі зібрана інформація про освіту, працевлаштування, пільги для ветеранів, поточні новини з України та світу щодо подібних сервісів тощо.

Раніше заступник міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко повідомив, що близько 80 тисяч ветеранів АТО (ООС) по закінченні контракту не стали на облік у місцевих соціальних і медичних службах.

28 листопада 2018 року уряд утворив Міністерство у справах ветеранів.

На підкомітеті виявили розбіжності щодо звільнення Луценка – Кожем’якін

Голова комітету Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін висловився проти того, щоб виносити на його розгляд подання президента про відставку генерального прокурора Юрія Луценка. Про це він заявив під час погоджувальної ради у вівторок, 18 червня, повідомляє Інтерфакс-Україна.

За словами депутата, закон дозволяє звільнити генпрокурора з адміністративної посади указом президента за згодою парламенту на підставі однієї з трьох обставин: якщо він особисто подав заяву, якщо було подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів чи Вищої ради прокурорів або у випадку невиплати аліментів.

«Немає висновків КДКП. Ні президент не зробив запиту, ні Ви, як голова Верховної Ради, не запросили. Сьогодні 90% членів комітету не голосуватимуть за цей документ. Якщо завтра його поставлять (винесуть на розгляд комітету – ред.), вони не прийдуть, і кворуму не буде. У нас патова ситуація», – сказав Кожем’якін і запропонував парламенту розглядати президентське подання без розгляду на комітеті.

Натомість спікер Андрій Парубій висловив думку, що комітет має повернути подання про згоду ВР на звільнення генпрокурора суб’єкту внесення і рекомендувати привести у відповідність до закону.

11 червня заступник голови Адміністрації президента Руслан Рябошапка повідомив, що президент Володимир Зеленський підписав подання до Верховної Ради про звільнення Юрія Луценка з посади генерального прокурора. Він працює з травня 2016 року.

У КМДА хочуть добувати біогаз із опалого листя

Київська міська адімінстрація анонсувала на своєму сайті будівництво установки для переробки опалого листя, яка дозволить отримувати біогаз із рослинних решток. Зараз тривають переговори із фінською компанією щодо будівництва переробної установки, аналогів яких поки що немає в Україні, йдеться на сайті відомства.

Як повідомив начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований, щороку у місті опадає близько 120 тисяч тонн листя.

«Ринок біогазу на сьогодні найбільш розвинений у Європі, адже саме країни ЄС першими впровадили програми переходу до альтернативних джерел енергії та підтримували ініціативи, спрямовані на впровадження нових біогазових технологій. Україна підписала Паризьку угоду у рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату ще у 2016 році. Наразі потрібно вжити заходи зі зменшення вуглекислого газу в атмосферному повітрі до 2020 року, тому влаштування цієї системи з переробки рослинних залишок – пілотний проект, який покликаний вирішити питання із масового накопичення опалого листя», – заявив Мальований.

За даними КМДА, у європейській практиці 75% біогазу виробляється з відходів сільського господарства, 17% – з органічних відходів приватних домогосподарств і підприємств, ще 8% – із муніципальних каналізаційних стоків та каналізаційних стоків окремих виробництв. 

За інформацією Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, протягом першого кварталу 2019 року (з січня по кінець березня) в Україні запрацювали генерувальні потужності на 861,1 мегаватів відновлюваної енергетики, що у 5,4 рази більше, ніж за аналогічний період 2018 року. 

99,5% нових потужностей складають вітряні і сонячні електростанції.

 

У Києві підписали міжконфесійну хартію про паліативну допомогу літнім людям

У Києві представники християнських конфесій, мусульманської та юдейської спільнот підписали міжконфесійну «Хартію релігійних організацій про надання паліативної допомоги людям старшого віку».

Цей документ ініційовали члени Комісії з питань соціального служіння Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, яку підтримали у міністерствах соціальної політики та охорони здоров`я України, а також офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

До розробки документу були залучені парламентарі, урядовці, служби соціального служіння церков та громадські організації, повідомив кореспондентові Радіо Свобода керівник благодійної організації «ЕЛЕОС-Україна» капелан Сергій Дмитрієв.

За його словами, хартія передбачає підтримку літніх людей, які часто мають гірший доступ до якісних послуг системи охорони здоров`я, та їхніх родин.

«Упродовж кількох років священики, народні депутати, експерти різних державних інституцій та громадських організацій накопичували й аналізували інформацію щодо того, як зменшити біль і страждання людей літнього віку. Ми обговорювали питання співпраці між владою і громадськістю, експертами і рідними невиліковно хворих літніх людей, результатом цієї складної і кропіткої праці стало ухвалення хартії», – пояснив священик.

За даними Міністерства соціальної політики, Україна Україна входить до 30 найстаріших країн світу за часткою осіб віком 60 років і старше. Повідомляється, що частка осіб віком 60+ до 2025 року становитиме 25 відсотків від населення України.

 

 

ГПУ оголосила у розшук екс-беркутівців через сутички в Гостиному дворі 2013-го

Генеральна прокуратура повідомила про підозру колишньому командиру міліцейського полку підрозділу «Беркут», його заступникові, а також начальнику відділу охорони громадської безпеки одного з райуправлінь столичної міліції, у зв’язку з подіями 2013-го року у Києві на Подолі під час акцій протесту у Гостиному дворі.

«Установлено, що указані правоохоронці спільно з підлеглими співробітниками, перевищуючи владу та свої службові повноваження 18.02.2013 під час проведення громадянами мирної акції протесту щодо припинення забудови архітектурної пам’ятки «Гостиного двору» уКиєві та недопущення перебудови її на торгівельно-розважальний комплекс, незаконно застосували силу до учасників акції протесту та інших перехожих громадян, безпідставно затримали 40 осіб, у тому числі 2 народних депутати України, 11 громадянам заподіяли тілесні ушкодження», – мовиться у повідомленні.

За даними Генпрокуратури, через переховування підозрюваних від слідства їх оголосили у розшук.

18 лютого 2013 депутат Володимир Бригинець повідомив про сутички між силовиками та активістами всередині будівлі Гостиного двору у Києві. Тоді, за різними даними, було затримано від 30 до 39 осіб. За повідомленнями, серед затриманих були й народні депутати з фракції «Свободи», дехто з них отримав травми.

Більше про це: «Гостинне» побоїще у Києві, серед затриманих – парламентарі 

Тоді ж було ініційовано службове розслідування. Як повідомляли ЗМІ, від виконання обов’язків тимчасово усунули командира київського полку спецпідрозділу «Беркут» Володимира Александрова і ще кількох працівників міліції. Водночас, тодішній міністр внутрішніх справ Олександр Захарченко назвав дії силовиків «правомірними».

Протести на Подолі почалися у відповідь на початок реконструкції Гостиного двору під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою, яку 2011 року ініціюваларазом з приватними інвесторами «Укрреставрація», що орендувала цю будівлю з 1994 року. 

Після того, як Кабінет Міністрів виключив будівлю Гостиного двору з переліку пам’яток архітектури, які перебувають під охороною держави, Міністерство культури внесло її до переліку пам’яток містобудування місцевого значення. Міністерство культури наполягало, що нинішня будівля, відома як Гостиний двір, не має історичної цінності, бо є сучасною реконструкцією: фактично зруйновану за радянських часів первісну будівлю ХІХ століття значно перебудували у 1980-82 роках.

Фонд держмайна звертався до Господарського суду Києва з позовом про розірвання договору оренди та зобов’язання повернути майно. Однак суд першої інстанції відмовив у задоволені позову.

У лютому 2018-го Апеляційний суд Києва зобов’язав повернути будівлю Гостиного двору у власність держави.

 

Аеропорт столиці Білорусі долучився до кампанії #KyivNotKiev

Раніше, 17 червня, набуло чинності рішення Ради США з географічних назв про заміну офіційної назви столиці України з «Kiev» на «Kyiv» у міжнародній базі​