US Open: Світоліна опівночі зіграє з латвійкою Севастовою

Перша ракетка України і сьома у світі Еліна Світоліна у ніч із суботи на неділю проведе у Нью-Йорку поєдинок четвертого кола відкритого чемпіонату США з тенісу. Її суперницею є 19-та сіяна на US Open латвійка Анастасія Севастова.

Матч відбудеться четвертим запуском на корті Grandstand, йому передуватимуть три зустрічі парних розрядів. Організатори змагання уточнили, що протистояння Світоліної та Севастової розпочнеться не раніше 17:00 за часом Нью-Йорка (це північ із суботи на неділю в Києві). Якщо ж поєдинки в парах затягнуться, то гра Світоліної розпочнеться ще пізніше.

Читайте також: Цуренко вийшла в 1/8 фіналу Відкритого чемпіонату США з тенісу

Переможниця зустрічі Світоліна – Севастова гратиме у чвертьфіналі із найкращою в протистоянні третьої сіяною на US Open американки Слоун Стівенс, яка торік виграла турнір, і бельгійки Еліз Мертенс.

Цуренко вийшла в 1/8 фіналу Відкритого чемпіонату США з тенісу

У Нью-Йорку завершився матч 3-го кола Відкритого чемпіонату США з тенісу в жіночому одиночному розряді, в якому українка Леся Цуренко обіграла Катерину Синякову з Чехії.

Матч завершився з рахунком 6:4, 6:0, повідомляє офіційний сайт змагань. Гра тривала 1 годину і 06 хвилин.

За цей час українка мала проблеми тільки на початку матчу, програючи у середині першої партії з рахунком 1:4. Втім, потім українка різко перевернула хід гри і надалі виграла одинадцять геймів поспіль – п’ять у першій партії і шість – у другій.

Раніше Цуренко обіграла в матчі 2-го кола 2-у ракетку світу Каролін Возняцкі з Данії.

У матчі 1/8 фіналу українка зіграє проти іншої представниці Чехії Маркети Вондрушової.

Напередодні до 1/8 фіналу US Open вийшла і українська тенісистка Еліна Світоліна.

Ще одна бригада морської піхоти України має з’явитися до кінця жовтня – генерал-майор Юрій Содоль

До кінця жовтня цього року планується сформувати ще одну бригаду морської піхоти. Про це Радіо Свобода повідомив командувач морської піхоти генерал-майор Юрій Содоль.

Він зазначив, що командир бригади та його заступники вже визначені, зараз вони перебувають в пункті постійної дислокації формування.

Як уточнює кореспондент Радіо Свобода, йдеться по село Дачне, яке розташоване в Біляївському районі приблизно за 30 кілометрів від обласного центру.

Спеціально для морських піхотинців у Дачному створюється військове містечко сучасного зразка – із гуртожитками покращеного типу для військовослужбовців-контрактників, гуртожитком для офіцерського складу, спортивно-оздоровчим комплексом, медичною частиною та таке інше. 

Наразі в структурі Командування морської піхоти (КМП) як єдиного органу управління частинами морських піхотинців та берегових артилеристів налічуються бригади морської піхоти і артилерійська, три окремих батальйони морської піхоти, реактивний артилерійський полк тощо.

Відповідно до плану реформування Військово-морських сил України, поділ ВМС на морське командування і командування морської піхоти був зроблений на початку 2018 року для оптимізації управління окремими напрямами. Командувач морської піхоти генерал-майор Юрій Содоль перебуває у прямому підпорядкуванні командувача ВМС ЗС України Ігоря Воронченка. 

Читайте також: США нададуть Україні кораблі та протикорабельні ракети – військовий експерт

Морська піхота є універсальним родом військ, який може діяти на воді, суші, у повітрі (як самостійно, так і у взаємодії з іншими підрозділами).  

Як зазначив генерал-майор Содоль, нині зона відповідальності морської піхоти України простягається від Маріуполя до Болграда на Одещині. Йдеться про  близько тисячі кілометрів Азовського моря і понад 1,7 тисячі Чорного моря.

Раніше командувач ВМС ЗС України Ігор Воронченко повідомив, що на Азовському напрямку буде збільшено корабельне угруповання, присутність артилерії та морської піхоти.

«Дійсно перед морською піхотою поставлені певні задачі, але озвучувати їх через зрозумілі причини не стану», – зазначив у розмові з Радіо Свобода генерал-майор Юрій Содоль.

Режисер Віктор Косаківський виступив у Венеції на підтримку Сенцова

Російський режисер-документаліст Віктор Косаківський на Венеційському кінофестивалі 1 вересня виступив на підтримку українського режисера Олега Сенцова, який тримає голодування у російській колонії.

Косаківський прийшов на прес-конференцію з нагоди прем’єри його фільму «Акварелла» у футболці з цифрами «111» – стільки днів тримає голодування Сенцов. За словами режисера, це не політичний жест, а прагнення нагадати про долю колеги. Косаківський висловив сподівання, що російська влада звільнить із в’язниці Сенцова з гуманітарних міркувань.

Читайте також: Я робитиму все, щоб Нобелівська премія миру потрапила в руки Сенцова – Валенса

Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських в’язниць українських політв’язнів.

За даними правозахисників, на території Росії й анексованого нею Криму перебувають 70 українських політв’язнів.

«Україна пам’ятає! Світ визнає!»: стартує кампанія, присвячена 85-м роковинам Голодомору

Гасла цьогорічної кампанії: «Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!» – для України; «Україна пам’ятає! Світ визнає!» / «Ukraine remembers, the World acknowledges!» – для світу

Помер відомий український дисидент Юрій Бадзьо

1 вересня в Києві у віці 82 років помер Юрій Бадзьо – український літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, учасник національно-демократичного руху в Україні від початку 1960-х років, колишній політв’язень.

Народився 25 квітня 1936 року в селі Копинівці, Мукачівського району Закарпатської області в багатодітній селянській родині.

1958 року закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. 1958–1961роки – учитель, директор восьмирічної школи на Мукачівщині.

1961–1964 роки – аспірант, 1964–1965 роки – молодший науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР. Кандидатську дисертацію «Критерій правди в оцінці літературно-художнього твору» не захистив через переслідування.

1961–1964 роки – член Ради першого в Україні неформального об’єднання національно-демократичного напряму – Київського клубу творчої молоді. За участь у шевченківських вечорах та акції протесту проти політичних арештів під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у серпні 1965-го його звільнили з роботи.

Впродовж 1965–1974 років був безробітним, викладачем, коректором, редактором, 1974–1979 роки – вантажником. У 1972–1979 роках підготував працю «Право жити» про колоніальне становище України, рукопис якої (1400 сторінок) був викрадений з квартири. За звинуваченням в антирадянській пропаганді Юрія Бадзя засудили 12 грудня 1979 року на 7 років ув’язнення, яке відбував у таборі у Мордовії. Через те, що відмовився писати клопотання про звільнення, вийшов на волю лише 9 грудня 1988 року.

1989–1990 роки – працював завідувачем відділу Товариства української мови імені Тараса Шевченка, 1990–1992 роки – голова Національної ради Демократичної партії України. Із червня 1993-го працював науковим редактором в Інституті філософії НАН України. Член Спілки письменників України з 1996-го. Лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1999).

Юрій Бадзьо є автором численних публіцистичних статей, звернень, заяв про українських письменників, українську літературу, перекладів з німецької мови в періодичних виданнях

Балух дуже погано почувається – Чийгоз

Засуджений в окупованому Криму український активіст Володимир Балух, який голодує з середини березня, дуже погано почувається. Про це написав у Facebook заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

Він також зазначив, що Адміністрація СІЗО, в якому утримується Володимир Балух, має намір відправити його у карцер.

«Мені вночі повідомили що Володимир Балух дуже погано себе почуває. Також сказали, що його хочуть відправити на яму (карцер – ред.)» – зазначив Чийгоз.

5 липня підконтрольний Росії Роздольненський районний суд засудив українського активіста Володимира Балуха до 5 років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень).

Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ.

Читайте також: «Вітаю всіх, хто любить Україну». Балух звернувся до співгромадян

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, який був на подвір’ї його будинку.

У Словаччині зарахували до лику святих дівчину, яку вбив радянський солдат

У місті Кошице у Словаччині близько 30 тисяч віруючих-католиків 1 вересня взяли участь у церемонії беатифікації (зарахування до лику блаженних) Анни Колесарової – словацької дівчини, вбитої під час Другої світової війни радянським солдатом за відмову вступити з ним в інтимний зв’язок.

Представник Ватикану Джованні Анджело Беччу назвав Колесарову «мученицею, яка віддала своє життя Христу, щоб зберегти чистоту».

16-річна Анна Колесарова була вбита у містечку Висока-над-Угом на сході Словаччини в листопаді 1944 року. Боєць Червоної армії, ім’я якого залишилося невідомим, як стверджують, застрелив дівчину на очах її рідних. Історія Колесаровой здобула популярність в її рідному краю, а її могила стала місцем паломництва католицької молоді.

Виступаючи на церемонії беатифікації, представники церкви наголосили, що історія Анни Колесаровой змушує задуматися і про ті приниження, які нерідко зазнають молоді жінки в сучасному світі. У той же час, у зв’язку з беатифікацією Колесаровой на адресу Католицької церкви звучить і критика – її звинувачують у неналежному ставленні до жертв зґвалтувань, у постановці невірної, як стверджують критики, моральної дилеми вибору між збереженням життя і цнотливістю.

Світоліна вийшла в четверте коло US Open

Перша ракетка України і сьома у світі Еліна Світоліна успішно подолала третій раунд відкритого чемпіонату США з тенісу. У двох партіях за 1 годину 8 хвилин українка здолала опір китаянки Цян Ван – 6:4, 6:4.

Попри перемогу в двох сетах, Світоліна мала ускладнення в цій зустрічі. В першій партії, ведучи в рахунку 4:0, вона дозволила суперниці до мінімуму скоротити відставання, а на початку другої поступалася 0:2.

Також читайте: Теніс: Цуренко обіграла другу ракетку світу і вийшла в третє коло US Open

У четвертому колі US Open Еліна Світоліна гратиме з 19-ю сіяною у Нью-Йорку латвійкою Анастасією Севастовою, яка в третьому раунді в трьох сетах перемогла росіянку Катерину Макарову – 4:6, 6:1, 6:2.

У ЄС хочуть відмовитись від переведення годинників на літній і зимовий час – Юнкер

У Європейському союзі мають намір відмовитися від переведення годинників на зимовий і літній час – про це повідомив голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер 31 серпня в ефірі німецького телеканалу ZDF.

Він прокоментував підсумки опитування, в якому більшість жителів ЄС виступили за скасування переведення стрілок годинника. Питання поставлять на обговорення в керівництві Єврокомісії.

«Рішення буде ухвалене сьогодні», – заявив Юнкер.

У разі схвалення Єврокомісією пропозиції її мають затвердити Європарламент і країни-члени Євросоюзу.

Зазначається, що в неофіційному онлайн-опитуванні щодо скасування переведення часу взяли участь 4,6 мільйона осіб, що стало найбільшим в історії. Водночас це лише 0,86 відсотка від усього населення ЄС. Серед них понад 80% підтримали перехід на єдиний літній час, тобто за збереження протягом усього року літнього часу, зсунутого на годину вперед порівняно з поясним.

Практика щорічного переходу на літній час і повернення на поясний застосовується зараз у майже 75 країнах чи територіях світу, на всій їхній площі чи частково. При цьому близько 180 країн чи територій не користуються сезонним часом.

Ті, хто підтримує літній час, стверджують, що довші години денного світла влітку допомагають економити енергію і підвищити продуктивність. Супротивники кажуть, що це має короткостроковий негативний вплив на здоров’я людей. Європейська комісія також встановила, що часові зміни дають мінімальну економію енергії.

В Україні зміна часу відбувається разом із усім Європейським союзом і більшістю країн Європи двічі на рік: в останню неділю березня країна переходить на літній час, а кожної останньої неділі жовтня повертається на зимовий, тобто свій поясний час.

Переведення годинників регламентується постановою Кабінету міністрів від 1996 року.