В Україні дозволять зводити будівлі висотою до 150 метрів

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ затвердило нові будівельні норми, піднявши обмеження по висоті громадських будівель до 150 метрів. Про це повідомив заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе.

«Зараз у чинних нормах максимальна висота, за якою дозволяється проектувати висотні житлові та громадські будівлі, складає 100 метрів. Для громадських будівель ми пропонуємо підвищити її до 150 метрів для можливості реалізації сучасних та цікавих рішень у висотному будівництві», – повідомив Парцхаладзе.

Йдеться про офісні будівлі, торгівельні центри та інші нежитлові споруди громадського використання.

За словами Парцхаладзе, зміна міститься у проекті нових державних будівельних норм «Висотні будинки і комплекси», який вже затверджений і буде опублікований найближчим часом.

ЮНІСЕФ: кількість атак на школи на сході України збільшилась у чотири рази

Школярі на сході Україні страждають від того, що протягом перших місяців 2019 року кількість атак на школи зросла в чотири рази в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Як зазначили сьогодні в Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ), збільшення атак посилює психологічні травми у школярів, а також створює для них ризики отримання фізичних травм або смерті.

За даними ЮНІСЕФ, у період з січня до квітня 2019 року зафіксовано 12 атак на школи, тоді як за аналогічний період минулого року – три таких випадки.

«Ця тривожна статистика нагадує про насильство, якого зазнали діти та вчителі в 2017 році, коли на навчальні заклади було здійснено понад 40 атак», – мовиться у повідомленні.

«У школярів залишаються довгострокові психологічні і фізичні травми через конфлікт на сході Україні, – підкреслює Виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор, – Ритм шкільного життя порушують обстріли, що змушують дітей ховатися в підвалах і бомбосховищах. У багатьох випадках діти занадто налякані, щоб вчитися».

З початку конфлікту в квітні 2014 році понад 750 навчальних закладів з обох сторін лінії розмежування були пошкоджені або зруйновані в результаті бойових дій. Через близькість до військових об’єктів, баз, складів і контрольно-пропускних пунктів школярі опиняються у серйозній небезпеці. Окрім цього, безпеці та психологічному здоров’ю дітей загрожують міни та вибухонебезпечні пережитки війни, що призводять до травм та стресу.

«Зруйновані класи, вікна, закладені мішками з піском, щоб захистити дітей від випадкових куль – не місце для навчання. Всі сторони конфлікту повинні захищати школи і забезпечувати безпеку дітей», – наголосила Форе.

У ЮНІСЕФ закликали припинити бойові дії та забезпечити безпеку дітей.

«Організація закликає всі держави, включаючи Україну, прийняти Декларацію про безпеку шкіл – міжурядове політичне зобов’язання про вжиття конкретних заходів для захисту учнів, освітян та навчальних закладів від навмисних і випадкових атак під час збройного конфлікту», – зазначили в організації.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

ЮНІСЕФ: кількість атак на школи на сході України збільшилась у чотири рази

Школярі на сході Україні страждають від того, що протягом перших місяців 2019 року кількість атак на школи зросла в чотири рази в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Як зазначили сьогодні в Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ), збільшення атак посилює психологічні травми у школярів, а також створює для них ризики отримання фізичних травм або смерті.

За даними ЮНІСЕФ, у період з січня до квітня 2019 року зафіксовано 12 атак на школи, тоді як за аналогічний період минулого року – три таких випадки.

«Ця тривожна статистика нагадує про насильство, якого зазнали діти та вчителі в 2017 році, коли на навчальні заклади було здійснено понад 40 атак», – мовиться у повідомленні.

«У школярів залишаються довгострокові психологічні і фізичні травми через конфлікт на сході Україні, – підкреслює Виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор, – Ритм шкільного життя порушують обстріли, що змушують дітей ховатися в підвалах і бомбосховищах. У багатьох випадках діти занадто налякані, щоб вчитися».

З початку конфлікту в квітні 2014 році понад 750 навчальних закладів з обох сторін лінії розмежування були пошкоджені або зруйновані в результаті бойових дій. Через близькість до військових об’єктів, баз, складів і контрольно-пропускних пунктів школярі опиняються у серйозній небезпеці. Окрім цього, безпеці та психологічному здоров’ю дітей загрожують міни та вибухонебезпечні пережитки війни, що призводять до травм та стресу.

«Зруйновані класи, вікна, закладені мішками з піском, щоб захистити дітей від випадкових куль – не місце для навчання. Всі сторони конфлікту повинні захищати школи і забезпечувати безпеку дітей», – наголосила Форе.

У ЮНІСЕФ закликали припинити бойові дії та забезпечити безпеку дітей.

«Організація закликає всі держави, включаючи Україну, прийняти Декларацію про безпеку шкіл – міжурядове політичне зобов’язання про вжиття конкретних заходів для захисту учнів, освітян та навчальних закладів від навмисних і випадкових атак під час збройного конфлікту», – зазначили в організації.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

У Верховній Раді зареєстрували законопроект про медичний канабіс

У Верховній Раді 20 травня зареєстрували законопроект, який врегульовує використання канабісу для потреб медицини та науки. Проект закону подано за підписами 102 народних депутатів, а серед його ініціаторів Георгій Логвинський, Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров та інші.

Наразі тексту законопроекту на сайті ВР немає.

Як зазначив у кулуарах парламенту Георгій Логвинський, комітет з питань прав людини вперше в історії Верховної Ради прийняв рішення про реєстрацію законопроекту на підставі електронної петиції, яка перед тим зібрала 25 000 підписів на сайті парламенту.

Петицію щодо канабісу в науці та медицині оприлюднили на сайті українського парламенту 30 січня цього року. Автори петиції вимагають врегулювати доступ пацієнтів до препаратів з канабісу при лікуванні хронічного болю, епілепсії, анорексії, посттравматичного синдрому, захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, астми, хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, хореї Гетінгтона, герпесу, виразок, втрати ваги під час СНІДу, діабетичної нейропатії, різних форм склерозу та багатьох інших важких хвороб.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун вважає, що використовувати канабіс у медицині «з певними застереженнями» є нормальною світовою практикою.

Минулого тижня на кір захворіли майже 2000 людей – МОЗ

Протягом 20-го тижня 2019 року на кір в Україні захворіли 1935 людей, з них 900 – діти. Про це повідомили у Центрі громадського здоров’я МОЗ України.

«Із 9 до 16 травня найбільше нових випадків кору зареєстровано у Харківській області (358 хворих: 265 дорослих і 93 дитини), місті Київ (208: 116 дорослих і 92 дитини), Київській (138 хворих: 74 дорослих і 64 дитини), Тернопільській (119: 46 дорослих і 76 дітей) та Львівській областях (112: 32 дорослих і 80 дітей)», – мовиться у повідомленні.

За даними МОЗ, з початку року на кір захворіли 49288 людей – 23240 і 26048 дітей. Від ускладнень померли 17 людей.

«Загалом з початку спалаху, з літа 2017 року, на кір захворіли більше 100 тисяч людей, 38 з яких померли. Для надійного захисту від хвороби усі діти мають вчасно отримати як першу, так і другу дозу вакцини проти кору», – нагадали у МОЗ.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час чхання, кашлю або розмови хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.

Українці Чехії долучилися до святкування всесвітнього Дня вишиванки

У центрі столиці Чехії Праги учетверте пройшов «Мегамарш у вишиванках».

Кілька сотень українських сімей із дітьми традиційно пройшли центральними вулицями міста від собору Святого Климента до Карлової площі.

Як і минулого року, ініціатором зустрічі стала громадська організація українців у Празі – колектив «Берегиня».

Метою організаторів щорічного святкового «мегамаршу» є об’єднати якомога більше українців та всіх, кому подобається і хто поважає українську вишиванку. За словами організатора, щороку до вишиванкової ходи долучається все більше учасників.

«Ми дуже раді долучитися до свята, котре святкують по цілому світі. У той час, коли всі відзначають у четвер, ми теж проводимо деякі акції, приурочені до Дня вишиванки. Але з метою зібрати якомога більше українців тут у Празі, аби презентувати нашу культуру та наші традиції, – ми збираємося у неділю», – сказала голова колективу Марія Скиба.

Учасники у вишиванках несли із собою атрибути української символіки, зокрема синьо-жовтий стяг, прапорці, коровай і традиційні українські килими. «Мегамарш» супроводжував український ансамбль пісні і танцю «Гуцулія», який співав відомі українські пісні.

Як і кожного року, свято у Празі передбачає дві частини – похід вишиванок містом і розважальну програму в актовому залі Емаузького монастиря, де для найменших учасників організатори підготували дитячі майстерні.

Посол України в Чехії, який долучився до акції, нагадав про українців, що досі залишаються ув’язненими в російських тюрмах, і закликав разом боротися за звільнення полонених і окупованих територій Донбасу і Криму.

«Україна є найбільшою державою в Європі за територією. Від Ужгорода до Луганська – майже 2 тисячі кілометрів. І ми всі дуже-дуже різні. Але є багато речей, які нас єднають. Перша річ – це наша українська мова. Друга – це наша пам’ять. Багато поколінь українців мріяли про нашу незалежність. На жаль, і сьогодні є багато тих, хто залишається в російських тюрмах для того, щоб ми сьогодні могли отак ходити у вишиванках і говорити українською мовою. Вони сидять там тільки за те, що вони українці. І, звичайно, те, що нас всіх єднає, – це українська вишиванка. Те, що нас має відрізняти від усіх, – це не тільки мова, пам’ять або вишиванка, але наша єдність» – додав український посол у Чехії Євген Перебийніс.

День вишиванки – неформальне свято, започатковане протягом останнього десятиріччя, свідомо призначене на будній день – третій четвер травня, – і не прив’язане до жодного державного чи релігійного свята, щоб засвідчити, що вишиванка – це не лише атрибут свята, а й повсякденний елемент життя українців. У багатьох випадках його також супроводжують масові марші чи й «мегамарші вишиванок» та інші схожі акції наступних вихідних.

Українці Чехії долучилися до святкування всесвітнього Дня вишиванки

У центрі столиці Чехії Праги учетверте пройшов «Мегамарш у вишиванках».

Кілька сотень українських сімей із дітьми традиційно пройшли центральними вулицями міста від собору Святого Климента до Карлової площі.

Як і минулого року, ініціатором зустрічі стала громадська організація українців у Празі – колектив «Берегиня».

Метою організаторів щорічного святкового «мегамаршу» є об’єднати якомога більше українців та всіх, кому подобається і хто поважає українську вишиванку. За словами організатора, щороку до вишиванкової ходи долучається все більше учасників.

«Ми дуже раді долучитися до свята, котре святкують по цілому світі. У той час, коли всі відзначають у четвер, ми теж проводимо деякі акції, приурочені до Дня вишиванки. Але з метою зібрати якомога більше українців тут у Празі, аби презентувати нашу культуру та наші традиції, – ми збираємося у неділю», – сказала голова колективу Марія Скиба.

Учасники у вишиванках несли із собою атрибути української символіки, зокрема синьо-жовтий стяг, прапорці, коровай і традиційні українські килими. «Мегамарш» супроводжував український ансамбль пісні і танцю «Гуцулія», який співав відомі українські пісні.

Як і кожного року, свято у Празі передбачає дві частини – похід вишиванок містом і розважальну програму в актовому залі Емаузького монастиря, де для найменших учасників організатори підготували дитячі майстерні.

Посол України в Чехії, який долучився до акції, нагадав про українців, що досі залишаються ув’язненими в російських тюрмах, і закликав разом боротися за звільнення полонених і окупованих територій Донбасу і Криму.

«Україна є найбільшою державою в Європі за територією. Від Ужгорода до Луганська – майже 2 тисячі кілометрів. І ми всі дуже-дуже різні. Але є багато речей, які нас єднають. Перша річ – це наша українська мова. Друга – це наша пам’ять. Багато поколінь українців мріяли про нашу незалежність. На жаль, і сьогодні є багато тих, хто залишається в російських тюрмах для того, щоб ми сьогодні могли отак ходити у вишиванках і говорити українською мовою. Вони сидять там тільки за те, що вони українці. І, звичайно, те, що нас всіх єднає, – це українська вишиванка. Те, що нас має відрізняти від усіх, – це не тільки мова, пам’ять або вишиванка, але наша єдність» – додав український посол у Чехії Євген Перебийніс.

День вишиванки – неформальне свято, започатковане протягом останнього десятиріччя, свідомо призначене на будній день – третій четвер травня, – і не прив’язане до жодного державного чи релігійного свята, щоб засвідчити, що вишиванка – це не лише атрибут свята, а й повсякденний елемент життя українців. У багатьох випадках його також супроводжують масові марші чи й «мегамарші вишиванок» та інші схожі акції наступних вихідних.