На Одеському кінофестивалі один із «гран-прі» отримав фільм про кримських татар

«Гран-прі» 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю розділили два фільми – українська стрічка «Додому» Нарімана Алієва і грузинська «А потім ми танцювали» Левана Акіна.

Фільм Алієва розповідає про величезні зусилля кримського татарина, якій везе в Крим тіло свого загиблого на Донбасі сина.

У фільмі Акіна порушується проблема ставлення до представників ЛГБТКІ в консервативній Грузії через оповідь про історію двох танцюристів.

Грузинська стрічка також отримала ще кілька нагород – журі визнало Левана Акіна найкращим режисером у міжнародній конкурсній програмі, а виконавця однієї з головних ролей Левана Ґелбахіані – найкращим актором.

Найкращим режисером журі назвало Алехандро Ландеса, автора фільму «Монос» про безпритульних підлітків, які створили озброєне угруповання на віддаленій горі в джунглях Латинської Америки.

Нагороди отримали і українські фільми. У новій номінації «Вибір глядачів» переміг фільм «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча про новий шанс для звукооператора Вадима, якому доводиться записувати голоси закарпатських тварин. За найкращу акторську роботу також відзначили Ірму Вітовську, яка зіграла в цьому фільмі матір звукооператора.

Найкращим повнометражним українським фільмом журі визнало стрічку «Тато – мамин брат» Вадима Ількова. Він же переміг у номінації «найкраща режисура». Фільм розповідає про відносини співака і художника і його п’ятирічної племінниці, яку йому доводиться доглядати через психічну хворобу сестри.

За найкращий український короткий метр журі нагородило стрічку Оксани Казьміної «Секрет, Дівчинка та Хлопчик» – про взаємодію «дівчинки» і «хлопчика» в саду в умовах відсутності суспільства.

Найкращим документальним фільмом стала норвезька стрічка «Бо ми мужики» Петтера Соммера і Ю Вемуда Свендсена про чоловічі відносини в середньому віці. Спеціальну нагороду журі отримала документалка «Для Сами» Ваад аль-Катеаб і Едварда Воттса про війну в Сирії. Свої нагороди вручила асоціація критиків FIPRESCI – короткометражці Івана Орленка за мотивами роману Франца Кафки «У нашій синагозі» і повному метрові «Мої думки тихі».

Наступний Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 10 по 18 липня 2020 року.

Ольга Харлан здобула золоту медаль на чемпіонаті світу з фехтування

Українська шаблістка Ольга Харлан здобула золоту медаль на чемпіонаті світу з фехтування, що відбувається в угорському Будапешті.

У фіналі індивідуальних змагань на шаблях вона перемогла з рахунком 15:14 росіянку Софію Велику, семиразову чемпіонку світу (двічі в індивідуальних змаганнях і п’ять разів у командних).

Тепер Ольга Харлан шестиразова чемпіонка світу: чотири рази в індивідуальних змаганнях і двічі в командних.

Крім того, вона має одне олімпійське «золото» і вісім золотих нагород чемпіонатів Європи, а також золоті медалі кількох інших змагань.

ЄСПЛ перейшов до стадії ухвалення рішення у справі журналістки Седлецької

Європейський суд з прав людини завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої хотіли отримати доступ до даних з телефону журналістки Радіо Свобода та головного редактора програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях», і тепер перейшов до стадії винесення рішення. Цей етап може тривати протягом року або півтора, повідомив адвокат Седлецької Сергій Заєць.

«Європейський суд завершив стадію комунікації у справі. Це частина провадження, коли сторони мають можливість обмінятися коментарями. У подальшому за наданими сторонами матеріалами та коментарями суд ухвалює рішення. Як правило, цей період розтягується на рік-півтора», –прогнозує Заєць.

За аналогією із українською системою судочинства, яку наводить захисник журналістки, «Європейський суд ніби в нарадчій кімнаті – він запитав сторони про те, що було важливим або незрозумілим, а тепер оцінює позиції сторін».

Крім того, як зазначив Заєць, півтора роки на ухвалення рішення є насправді «стислим для ЄСПЛ терміном».

«Зараз секретаріат готує текст рішення – як правило, це конкретний досвідчений юрист суду. Він готує проект рішення, узгоджує його з суддями, причетними до розгляду справи. Потім відбувається складна процедура узгодження всередині суду. І вже потім суд виносить рішення і повідомляє про нього сторонам», – пояснив процедуру адвокат. 

І додав: «Можна сказати, що зараз рахунок 2:0 і боротьба йде за останнє очко. Перше ми взяли, коли суд застосував «Правило 39» на місяць. Друге – коли заходи було поширено безстроково. Зараз вирішується справа по суті. Але вже зараз ця справа має вплив на нашу дійсність…»

«Вже на цей час справа має вплив на національну практику, бо допомогла захистити інтереси у справі Крістіни Бердинських», –підкреслила адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Європейський суд розпочав розгляд справи Наталки Седлецької по суті наприкінці листопада. Відтоді він запросив та отримав коментарі сторін від обох сторін.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької: слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення. При цьому суд розглядає повну скаргу Седлецької «в пріоритетному порядку». Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»), і перша справа, у якій йдеться про захист журналістських джерел. 

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.

У Львові забудовнику скасували умови під будівництво після знищення мозаїки кінця ХХ століття

Міська рада Львова на позаплановому засіданні виконкому 19 липня скасувала своє рішення, що надавало містобудівні умови для забудовника на території, де колись розташовувався відомий у місті з радянських часів магазин «Океан». Як повідомили у мерії, причиною стало знищення мозаїки Володимира Патика, яка була на будівлі.

«Споруди там вже не існує, реконструювати нема що, відкрита перевірка ДАБК. Наочно виглядає, що реконструювати нема що», – цитує мерія Львова Юліана Чаплінського, начальника міського управління архітектури та урбаністики.

За даними мерії, на засіданні виконкому були присутні представники забудовника, зокрема архітектор, який пояснив, що стіну почали розбирати тому, що фундамент будівлі виявився слабким, відтак забудовник «почав розбирати стіну, яка падала на його робітників».

«Відновити це неможливо, бо знищений матеріал – бетон, мозаїка, цегла…Тут 102 метри квадратних мозаїки, це 22,5 тонни. Треба відновити по 3D-моделях, фахівці є, але має бути воля міста і забудовника», – заявив син автора мозаїки Остап Патик.

Магазин «Океан» у Львові розташований в одному зі спальних районів міста. Збудований в радянські часи, 1982 року, він вважався одним з найбільш популярних торгових майданчиків міста з продажу морепродуктів. Будівля була впізнаваною, не в останню чергу, завдяки фасадному оформленню, де мозаїкою Володимира Патика з різних кольорів був викладений орнамент морської тематики із рибами.

Про знищення мозаїки представники громадськості Львова повідомили 18 липня. Коли на місце робіт приватного забудовника виїхала інспекція, той пообіцяв, що мозаїку, яка була раніше на стіні «Океану», відновлять у тому ж вигляді.

Представники з України, Польщі та анексованого Криму зібралися на міжрелігійний семінар «Ковчег»

Традиційний міжрелігійний семінар «Ковчег» з участю науковців та молоді з України, Польщі та анексованого Криму стартував 19 липня на Львівщині. Гасло міжнародної конференції, яка проходить 14 раз, – «Всі ми в одному ковчезі».

Як передає кореспондент кореспондент Радіо Свобода, семінар поділений на дні – польський, єврейський, український, кримськотатрський. Кожен із них присвячений іншій тематиці. Йтиметься про досвід Польщі в НАТО, про Люблінську унію і Європейський союз, про Голокост в єврейській історії, про євреїв на етнографічній мапі, головні культурні розлами в сучасній Україні, про ментальний код кримських татар.

«Ми всі об’єднані найважливішим – цінностями людського життя, любові, віри. Цього року буде річниця блаженного отця Климентія Шептицького. Це одне з тих імен, як і митрополита Андрея Шептицького, які об’єднують наші народи, всіх нормальних людей. Тільки в Дніпропетровській області ми перейменували 14 вулиць іменами Праведників народів світу», – заявив Ігор Щупак, директор українського інституту вивчення Голокосту «Ткума».

Семінар відбувається за підтримки Генконсульства Польщі у Львові, «Кримського дому», Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Українського католицького університету. Головна мета заходу – навчити молодих людей релігійній і міжнаціональній толерантності.

«Ми всі в одному ковчезі, в одному човні і це означає – не розхитаймо його, вміймо тримати баланс, рівновагу. Це станеться тоді, коли ми навчимося розуміти біль одне одного, історичний біль, біль нинішній. Дуже важливо, щоб ми розуміли, що ковчег має ще одне значення, що за ним стоїть «повінь»… Сьогодні йде величезна хвиля зневаження цінностей. Важливо навчитися зрозуміти бодай значення цього слова «ковчег», – заявив віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Під час міжрелігійного семінару «Ковчег» його учасники знайомляться з польськими, єврейськими, кримськотатарськими, українськими традиціями – відбуватимуться майстер-класи із польського танцю, українського соломоплетіння, українських весільних і кримськотатарських танців.

Триватиме міжрелігійний семінар «Ковчег» до 24 липня.

Гордон відмовився говорити про засуджених за шахрайство «позаштатних кореспондентів» «Бульвару»

Головний редактор газети «Бульвар Гордона» Дмитро Гордон в інтерв’ю Радіо Свобода відмовився відповісти на питання щодо двох жінок, засуджених за в Росії, які мали посвідчення кореспонденток його видання.

Двох жінок засудили за шахрайство в Росії в 2004 році. В них знайшли посвідчення позаштатних кореспондентів газети «Бульвар», яку заснував і очолює Гордон. На запитання журналіста Радіо Свобода про те, чи були вони співробітницями газети, Гордон не став відповідати.

«Я зможу про це розповісти вам, але якщо мені дадуть на це згоду оці дві жінки. Тому що це їхні інтимні подробиці і я не можу розповідати про це», – заявив журналіст і керівник виборчого штабу партії «Сила і честь».

Читайте також: Гордон прокоментував зв’язок із людьми, які видавали дієтичну добавку за «ліки від раку»​

У 2004 році в російській Карелії були засуджені за шахрайство до шест та семи років ув’язнення дві жінки – Тетяна Мороз і Тетяна Костєва. 

«Як встановлено судом, підсудні протягом двох місяців (березень-квітень 2004 роки) під виглядом ворожіння на картах, ясновидіння і пророцтва, магічного зміни майбутнього, шахрайським шляхом здійснювали розкрадання грошових коштів жителів Карелії. Всього ними скоєно 166 епізодів шахрайства. В обвинувальному висновку зазначені 170 потерпілих, загальна сума заподіяної ним шкоди перевищила 2,5 мільйона рублів», – йдеться у повідомленні на сайті генеральної прокуратури РФ.

Більше про Дмитра Гордона у ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода:

Метеорологи зафіксували перший антирекорд літа у Києві

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомляє, що зафіксувала перший температурний антирекорд цього літа в Києві.

«Завдяки тривалому зниженню температури повітря у Києві, яка з 9 липня є нижчою за кліматичну норму, у середу температура води у Дніпрі в межах Києва вперше після 27 травня стала нижчою за +20,0°С. За даними спостережень гідрологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, 17 липня середньодобова температура води була +19,8°С і продовжує знижуватись», – йдеться в повідомленні.

Раніше в обсерваторії повідомляли, що цьогорічний червень у Києві став найтеплішим із 1881 року.

Бойовики на Донбасі стріляли шість разів за добу, один військовий ЗСУ поранений – штаб

Один військовий Збройних сил України дістав поранення внаслідок обстрілів незаконних збройних угруповань, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил. За даними штабу, протягом доби 18 липня таких обстрілів було шість.

Зокрема зафіксовано обстріли позицій ЗСУ в зоні відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід»: поблизу Пісків, Троїцького, Кам’янки і Водяного. Як повідомляють у штабі ООС, бойовики застосовували гранатомети, великокаліберні кулемети і стрілецьку зброю.

«В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» противник здійснив один обстріл позицій Об’єднаних сил: неподалік Майорська з напрямку Шахти 6-7 – з гранатомету підствольного та стрілецької зброї», – йдеться в зведенні.

Бойовики незаконного збройного угруповання «ДНР», своєю чергою, звинуватили ЗСУ в обстрілах окупованих територій. Бойовики «ЛНР» 18 липня таких заяв не робили.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Унаслідок бойових дій, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Суд у Херсоні подовжив арешт підозрюваному в причетності до «самооборони Криму» Резунику

Херсонський міський суд 18 липня подовжив до 20 серпня арешт затриманому на адміністративному кордоні з Кримом севастопольцю Степану Резунику. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Як розповів один з адвокатів Резуника Дмитро Щербина, сторона захисту має намір оскаржити подовження арешту.

Суд слухав справу в закритому режимі. Кореспондент Крим.Реалії повідомляв, що на засідання прийшли учасники бойових дій на Донбасі – військові батальйонів «Айдар», «Херсон», «Донбас», «Правий сектор». Через це захист Резуника клопотав про закритий режим слухання «з міркувань безпеки».

Сам Степан Резуник категорично відмовився від спілкування з журналістами.

Читайте також: Кримчанин, затриманий за підозрою у участі в «самообороні» Криму, їздив на материк за візами – дружина​

На пункті пропуску «Каланчак» на адміністративному кордоні між окупованим Кримом і Херсонщиною 11 червня співробітники Нацполіції АРК і Держприкордонслужби України затримали розшукуваного раніше учасника збройного формування «самооборона Криму».

Національна поліція АРК і Севастополя з початку 2019 року оголосила в розшук 28 членів «самооборони» Криму.

На початку 2018 року прокурора АРК Гюндуз Мамедов повідомляв, що Прокуратура Автономної Республіки Крим встановила дані понад п’ятсот членів кримської «самооборони». Пізніше генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що українські правоохоронці встановили особи 900 членів «самооборони» Криму.

Формування «Самооборона Криму» з’явилося напередодні анексії півострова і допомагало російської анексії. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.

Правозахисники не раз заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, більшість з яких досі в Криму не розкрита.

Суд подовжив домашній арешт обвинуваченому в злочинах проти Майдану екс-працівнику СБУ

Шевченківський районний суд 18 липня подовжив термін домашнього арешту колишнього очільника Головного управління СБУ в Києві та Київській області Олександру Щеголєву.

Таким чином суд задовольнив одне з клопотань прокуратури. Обвинувачення також попросило змінити Щеголєву запобіжний захід і знову взяти його під арешт, проте на це суддя не погодився.

Як повідомив журналістам адвокат колишнього силовика Валентин Рибін, він клопотав про те, щоб Щеголєву повернули паспорт на три дні для голосування на парламентських виборах, проте суд не задовольнив це клопотання.

Прокурор Олександр Супрун у коментарі «5 каналу» зазначив, що паспорт громадянина України дозволяє виїхати, наприклад, у Білорусь чи Росію.

Читайте також: Суд випустив з-під варти колишнього беркутівця, обвинувачуваного у вбивствах під час Майдану​

26 червня 2019 року суд змінив запобіжний захід Щеголєву на цілодобовий домашній арешт. Внаслідок рішення суду 18 липня він перебуватиме під домашнім арештом до середини вересня.

Суд висунув підозру Олександру Щеголєву навесні 2015 року.

Слідчі заявляють, що Щеголєв, діючи у складі організованої групи осіб, до складу якої входили колишні високопосадовці, з «метою розгону мітингувальників із майдану Незалежності у Києві, на виконання злочинного наказу керівництва, 18 лютого 2014 року ухвалив рішення про проведення працівниками СБУ за підтримки органів внутрішніх справ антитерористичної операції у центральній частині Києва, у результаті чого заподіяні тяжкі наслідки у вигляді загибелі людей».

У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. Досі винних за ці злочини не встановили.